Плебанівка, що розкинулася на берегах Шаргородщини, є справжнім свідком багатовікової історії, яка бере свій початок з далекого кам’яного віку. Древні артефакти, виявлені археологами, розкривають нам історію перших поселенців, що оселилися на цих землях, залишивши після себе знаряддя праці, які свідчать про розвиток трипільської, черняхівської культур, а також сліди передскіфських поселень.
З плином століть, Шаргородщина стала місцем зустрічі різних цивілізацій та культур, бувши частиною Галицько-Волинського князівства, під владою Золотої Орди, а згодом і під опікою Великого князівства Литовського та Польського королівства. Таке розмаїття впливів сформувало унікальний характер цих земель.
У 1383 році, завдяки дарчій грамоті Великого князя Вітовта, було закладено фундамент для майбутнього поселення «Княжа Лука», яке згодом трансформувалося у село Плебанівка. Цей документ не лише підтверджує історичну значимість землі, але й відкриває вікно у минуле, дозволяючи зазирнути у життя наших предків.
Складним часом для Плебанівки стали 1930-ті роки, коли колективізація та сталінські репресії принесли страждання та голод. Повстання проти комуністичного режиму, що охопило Плебанівку та сусідні села, було жорстоко придушено, залишивши після себе біль та втрати.
Незважаючи на труднощі, село зберегло свою культурну та духовну спадщину. Відкриття костелу на честь святого брата Альберта Хмельовського в кінці ХХ століття стало важливим кроком на шляху до духовного відродження громади.
Також важливу роль у збереженні культурної спадщини відіграє православна громада, яка підтримувала і зберегла Свято-Покровську церкву, незважаючи на всі спроби радянської влади знищити духовні святині.
Сьогодні Плебанівка є яскравим прикладом непереможного духу та відданості традиціям. Її історія – це плетіння епох, культур та традицій, що разом формують унікальний характер цього місця. Вона продовжує жити, розвиватися та надихати, будучи мостом між минулим та майбутнім для всіх її мешканців.